top of page
Цей сайт було створено за допомогою конструктора сайтів
.com
. Створіть власний сайт.Розпочати

  Успішну особистіть потрібно виховувати змалечку. Тож важливо знати, які перші «цеглинки» потрібно закласти батькам у фундамент успішного та щасливого життя їхньої дитини.  Готових рецептів та моделей виховання не існує.  Усі ми намагаємося, щоб наші діти відчували себе зігрітими любов’ю й росли людьми, здатними дарувати любов. Це допомагає їм гідно приймати новоявлені труднощі на життєвому шляху.

      Однак батьки можуть зробити ще щось, щоб діти виросли щасливими. Адже сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини. Саме від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості.

5_5_yapfiles.ru.png

                           Як виховати більш впевнену в собі дитину

​

    Інколи для того, щоб відважитись на кардинальні зміни, прийняти складне рішення, нам не вистачає впевненості. Впевненість в собі — це один із найкращих подарунків, який батьки можуть зробити своїй дитині.

 

1. Цінуйте зусилля дитини, незважаючи на те, досягла вона успіху чи ні

  Коли ви дорослішаєте, то важливим є сам процес, а не пункт призначення. Тому, як радить Карл Пікарт, заб’є ваша дитина гол у ворота противника, чи викотиться він поза межі поля, — аплодуйте їй, виражаючи своє захоплення.

   Діти ніколи не повинні ніяковіти через спробу щось зробити.

впевненiст_.jpg

2. Заохочуйте дитину до практикування чогось нового

   Заохочуйте дитину займатись тим, що її цікавить, але старайтесь не тиснути на неї.

  За словами геніальної піаністки Harmony Shu, вона почала займатись, коли їй було 3 роки. Однак постійні заняття давали впевненість в тому, що з часом в неї все виходитиме набагато краще.

 

3. Дозвольте дитині самостійно вирішувати проблеми

  Якщо ви самі виконуєте всю важку роботу за свою дитину, в неї ніколи не розвинуться здібності та не з’явиться впевненість, що вона може вирішувати проблеми самостійно.

 Надмірна батьківська допомога може перешкоджати розвитку впевненості в собі, адже бере початок від з’ясування всього самостійно.

 

4. Дозвольте дитині чинити так, як дозволяє її вік

   Не надійтесь, що ваша дитина буде робити все так, як годиться дорослому.

  Думка про те, що добре — це лише так, як роблять батьки, може перешкоджати намаганням щось зробити по-своєму. Прагнення відповідати очікуванням, які не відповідають віку дитини, можуть знизити впевненість в собі.

 

5. Заохочуйте цікавість

   Інколи ви можете втомлюватись, відповідаючи на нескінченні запитання дитини, але її прагнення все знати потрібно лише збільшувати.

   Пол Харіс з Гарвардського університету зазначив, що задавати запитання — це корисна вправа для розвитку дитини, тому що означає, що вона розуміє про існування речей, про які вона нічого не знає.

  Коли діти починають ходити до школи, ті, батьки яких заохочували до пізнання нового, краще сприймають інформацію за інших однокласників. Іншими словами, вони знають, як вчитись краще та швидше.

 

6. Не створюйте дитині легких шляхів та не робіть винятків

За словами психолога Пікарта, такі вчинки зі сторони батьків ніколи не сприятимуть розвитку впевненості в собі.

 

7. Не критикуйте дитину

   Ніщо не завдаватиме більшої шкоди самооцінці дитини, аніж критика. Батьки не повинні казати дітям, що ті зробили щось погано, однак мають підтримувати та вносити певні пропозиції.

Якщо ваша дитина боїться зазнати невдачі, тому що знає, що ви будете злитись чи розчаруєтесь в ній, вона ніколи не пробуватиме чогось досягнути.

  Найчастіше батьківська критика понижує самооцінку та розуміння власної важливості

 

8. Сприймайте помилки як шанс навчитись чогось  

   “Якщо ви вчитесь на помилках, то зміцнюєте впевненість в собі”, - стверджує психолог.

Але це може статись лише тоді, коли батьки сприймають помилки, як можливість удосконалюватись.

  Не старайтесь постійно захищати свою дитину від провалів. Дозвольте їй помилитись, щоб допомогти зрозуміти, як наступного разу по-іншому можна вирішити те чи інше питання.

 

9. Будьте готові до нових викликів та випробувань в житті дитини

Щоб дитина була впевнена в собі, батькам слід показувати, що, незалежно від того, яким страшним та важким може здаватись випробування, вона все подолає.

 

10. Вчіть дитину того, що самі знаєте

  Батьки завжди герої для своїх дітей, принаймні, поки останні ще не виросли. Тому використовуйте цю силу, щоб навчити дитину того, що ви знаєте самі — як думати, діяти та говорити. Подавайте хороший приклад і будьте зразком для наслідування.

   Якщо дитина бачить, як її батьки досягають успіху, то й сама буде більш впевнена в собі і в тому, що вона теж може багато чого досягнути.

 

11. Підтримуйте дитину, коли в її житті стається неприємність

Життя несправедливе, і рано чи пізно, але кожна дитина дізнається про це і відчує на власному досвіді. Тому коли діти стикаються з неприємностями, батьки повинні підтримувати та нагадувати, що на шлях до успіху можуть бути і невдачі.

 

12. Будьте авторитетом, однак не надто суворим

Коли батьки дуже вимогливі або занадто суворі, впевненість в собі значно знижується. Розуміння того, що за вчинене можна бути покараним, віддаляє дитину від дій та намагань самоутвердитись.

5_5_yapfiles.ru.png

Вирази, які боляче травмують дитячі душі

​

Вирази, яких бажано уникати:

  • Я безліч  разів тобі говорив…

  • Невже тобі не зрозуміло, що…

  • Скільки разів треба повторювати…

  • Усі діти, як діти, а ти…

  • Ну на кого ти схожа?..

  • Що ти до мене причепилась?..

  • Ти такий, як твій батько (мати)…

 

А тепер вирази, які бажано вживати якомога частіше:

  • Ти в мене такий хороший!

  • Порадь мені, будь-ласка…

  • Ти мене завжди правильно розумієш…

  • Ти в мене молодець!

  • Спробуємо зробити разом…

  • Як я тобі вдячна!

  • Які в тебе чудові друзі!

  • Як у тебе чудово виходить…

  • Разом пошукаємо, де ти припустився помилки!

поощрение.jpg
5_5_yapfiles.ru.png
покарання.jpeg

Покарання: "за" і "проти"


    Не поспішайте покарати. Намагайтеся впливати на дитину проханнями (які, звичайно, відповідають її вікові та можливостям). Це найефективніший спосіб щось пояснити.
  Вдаватися до покарань варто лише в крайньому разі. Покарання має відповідати вчинку, і дитина повинна розуміти, за що її карають. Надмірне покарання може негативно позначитися на психічному та фізичному здоров'ї дитини. Тож перш ніж вдатися до такої виховної міри впливу, зважте сто разів усі за та проти.

Зробити правильний вибір вам допоможе ця пам'ятка.
 

Пам’ятка

  • Покарання — серйозний замах на фізичне та психічне здоров'я дитини.

  • Навіть якщо дитина завинила, не забирайте в неї подарунків, які вона перед тим отримала. Не залишайте її без похвали чи винагороди, що вона їх заслужила вже після того, як завинила.

  • Не карайте дитину із запізненням. Краще вже не карати зовсім, адже запізніле покарання не дає малюкові змоги виправитися.

  • Не нагадуйте дитині про її "старі гріхи". Не заважайте їй "починати життя спочатку". Покараний — вибачений. Інцидент вичерпано!

  • Незалежно від ступеня провини та повноти усвідомлення дитиною своєї помилки, вона не повинна сприймати покарання як свідчення переваги вашої сили над її слабкістю, як приниження її гідності.

Дитина має боятися не покарання, а того, що вас засмутить її вчинок, вашого розпачу через необхідність вдаватися до такого виховного заходу.

5_5_yapfiles.ru.png

Як відмовити дитині?

​

- Слово «ні» ніколи не потрібно використовувати в розмові з дитиною. «Ні» кидає малюка в транс. «Ні» означає «ніколи». Ніколи не йому тримати в руках цієї іграшки, не грати з нею. Можливо, що у свідомості дитини відкладеться думка: «У житті є речі, яких я негідний».

- Говоріть з малюком максимально невизначено: можливо, ймовірно, постараємося, за умови, що...

- Співпереживайте малюкові, будь-то радість або печаль. Дитина повинна відчувати, що мама завжди зрозуміє і підтримає.

- Говоріть на рівні дитини. З трирічним малюком слід говорити на одній мові, з десятирічним, звісно, іншою, більше покладаючись на свідомість і логіку.

Як_вiдмовити_дитинi.jpg

- Наочність. Малюк не сприймає абстрактні, абстрактні поняття: дорого-дешево, пізно-рано. Для нього це порожній звук.
- Ілюзія вибору. Малюк просить купити машинку. «Машинок у тебе багато, а от таких наклейок в тебе ще не було. Тобі яка більше подобається: з жовтим верблюдом або з рожевим слоном?» Увагу переключено. Малюк виходить з магазину задоволений - йому купили щось новеньке. Разом обговорюється питання, куди наклеїти наклейку - на шафу або на коробку з іграшками. За цими роздумами малюк повністю забуває, що він хотів.
- Намагайтеся переключити увагу дитини на те, що вже є. Наприклад: «Так, у тебе немає ляльки з золотими волоссям, зате є ляльки з довгим волоссям, які вміють говорити, гумові, ганчіркові і т. д. Он скільки ляльок ми нарахували!»

​

Прийоми, які можна застосувати при покупці іграшок


1. Припустимо, дитина вибрав дуже дорогу іграшку.
- Подивися, ця іграшка може робити те-то і те-то. Всередині неї дуже складний механізм. Ось чому ця іграшка коштує так дорого. Щоб купити її, наш тато повинен працювати 10 днів, а ми не маємо їсти та пити, а збирати гроші на цю іграшку. Як ти думаєш, ця іграшка коштує цього?
Інший варіант.
- Ця іграшка коштує стільки, скільки всі твої іграшки разом узяті. Ми можемо зібрати їх всі, відремонтувати і обміняти на одну, ось цю. І у тебе замість іграшок, які є вдома, на дачі, у бабусі буде всього одна. Ти згоден?
   Припустимо, малюк погодився. Тоді йдіть додому і починайте лагодити іграшки. Ремонтувати іграшки разом з малюком - справа хороша, але напевно якісь деталі загублені, поламані і процес затягнеться. Важливо, що дитина бачить, як ви поділяєте його захоплення з приводу іграшки і намагаєтеся йому допомогти.
2. Дитина вибрав досить дорогу іграшку, але як подарунок на Новий рік або день народження вона цілком прийнятна.
- Давай напишемо лист Діду Морозу. Можливо, він і подарує цю чудову іграшку тобі на Новий рік.
Або:
- Ти молодець! Вибрав чудову іграшку! А як всяка хороша річ вона коштує дорого, і щоб її купити, нам з татом потрібно буде відкладати гроші на її покупку.
- Давай домовимося - цю іграшку ми подаруємо тобі на День народження.
3. Нефункціональні іграшки; іграшки, які дитина пограється один-два рази, а потім забуде.
- Так, це чудовий пухнасте зайченя! І вушка у нього рожевенькі і навіть морквина в лапках є! Знаєш, кого він мені нагадав? Мишеняти, якого тобі подарувала тітка Світла. Наш мишеня такий же м'який пухнастий, а в лапках - м'ячик. Він, бідненький, просидів всю зиму на шафі, і ніхто про нього не згадав. Напевно, він за тобою сумує. Хочеш, я тобі його візьму? А морквину, як у цього зайчика, ми самі йому зробимо. Як ти думаєш, з чого можна морквину зробити? Увагу переключено.
4. Іграшки, які вже є. Наприклад, дитина просить сто першу машинку.
- Так, червоного вантажівки у тебе немає, ти прав. А які вантажівки у тебе є? Великий синій є? Є. Маленький зелений є? Є. Чорний вантажівка без коліс є? Є. До речі, колеса я бачила на дачі. А ти бачив? Треба буде в суботу з'їздити на дачу. Погода стоїть чудова. Запросимо Єгора?
5. Розвиваючі ігри: лото, шашки, кубики, конструктори, всілякі головоломки, ігри Нікітіна і т. д. Якщо малюк просить їх і засоби дозволяють, ці ігри можна купити і пограти разом.
   Вміти відмовляти і при цьому не ображати іншого - справа тонка і цьому треба навчитися. Якщо з малюком ще можна стриматися, то з дорослими важче. Погодьтеся, так легко сказати «ні» замість того, щоб довго вибудовувати фразу, яка не образить вашого співрозмовника і допоможе зберегти відносини.

5_5_yapfiles.ru.png
мама_ведет_ребенка_в_детский_сад.jpg

ЯК ЗРОБИТИ ДОРОГУ ДО ДИТСАДКА ВЕСЕЛОЮ І ЦІКАВОЮ

 

​

    Уранці батьки поспішають на роботу, а дітям зовсім не хочеться нікуди йти… Як же зробити дорогу до дитячого садка веселою і цікавою – і для дітей, і для дорослих?

   Якщо у дитини кепський настрій – розкажіть їй казку або вигадану оповідку про подорожі гномиків, про те, як зайчик, хом’ячок, лисенятко ходили до школи через небезпечний ліс абощо.

    Фантазуйте! Дитина зацікавившись, може продовжити розпочату вами історію. Це не лише розвеселить її, а й допоможе розвиткові її уяви та мовлення.
      Повторюйте вивчені з дитиною віршики, співайте пісеньки або пограйте з нею в «Буріме»: нехай вона скаже два слова, що закінчуються на співзвучний склад, а ви придумайте рядки, в яких ці слова римуються. Потім навпаки – ви загадуєте, а дитина римує. Скажімо «бджілка» - «квітка»: «Пролетіла бджілка і зраділа квітка».

   Можна також вигадувати разом з дітьми загадки. Наприклад, «Руда, хитра…(не відгадав – продовжуйте далі) живе в лісі за зайцями ганяється».
     І нехай спочатку це буде не дуже образно й складно – але ж весело!

5_5_yapfiles.ru.png

«ЯК РОЗВИВАТИ ПІЗНАВАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ ДІТЕЙ»

 

     В. О. Сухомлинський радив: «...не обрушуйте на дитину лавину знань, не прагніть розповісти їй все, що ви знаєте — під лавиною знань може опинитися допитливість. Умійте відкрити перед дитиною навколишній світ. Залишайте завжди щось недоказане, щоб дитина ще раз повернулася до того, про що вона дізналася»

 

    Розвиток пізнавальної активності у дітей потрібно починати якомога раніше. Багато батьків вважає, що якщо вони дали дитині навички письма, лічби, читання, то на цьому потрібно зупинитися. Але насправді, дитині в першу чергу необхідно розвивати пам’ять, мислення, уяву, увагу. Для цього корисними будуть різні розвивальні ігри та вправи. Необхідно, наприклад, ідучи вулицею, розповідати дитині про птахів, комах, яких вона бачить. Ще до школи потрібно навчити дитину правил дорожнього руху, пояснити, коли варто переходити дорогу, а коли краще почекати. Розповісти, що таке світлофор і про його призначення. Якщо ви сім’єю йдете в ліс — візьміть обов’язково з собою малюка, розкажіть про гриби, ягоди, дерева.

   Дайте змогу дитині самій досліджувати, обстежувати нові матеріали, іграшки, інші речі, здійснювати з ними різні маніпуляції, намагаючись зрозуміти їх призначення. Діти мають ставити запитання щодо предметів, подій, явищ тощо. Підтримуйте бажання пізнавати невідоме. Пропонуйте порівнювати предмети та явища,  співвідносити властивості одних предметів з іншими.

Підтримуйте всі дитячі «де?», «чому?», «куди?», «коли? ». Здатність дитини дошкільного віку дивуватися — підґрунтя для виховання інтересу до знань. Схвалюйте дитину, якщо вона і не задовольняється тільки констатацією вашій відповіді, а хоче дізнатися, чому саме так, а не інакше. Спрямовуйте увагу дитини на певні об’єкти. Нехай вона вчиться порівнювати, шукати подібне і відмінне, відображати відношення між предметами та їх частинами. Разом із дитиною узагальнюйте отримані знання, заохочуйте її розмірковувати про сутність предметів та розривайте її інтерес до світу загалом. Виявляйте і підтримуйте стійку допитливість вашого малюка, прояв його здібностей.

5_5_yapfiles.ru.png

            Правила мовленнєвого спілкування батьків

 

  • Розмовляйте з малюком кожної вільної хвилини.

  • Майте на увазі: основними й провідними співрозмовниками для дитини є мати, батько, дідусь чи бабуся.

  • Пам'ятайте: ваша мова є для дитини взірцем для наслідування, тому вона має бути чистою, багатою, виразною, чіткою.

  • Доручайте старшим дітям якомога більше у вільний час розмовляти з молодшою дитиною.

  • Спонукайте малюка до звуконаслідування, до правильного промовляння слів.

  • Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми.

правила_мовл_спiлкув.jpg

  • Ні в якому разі не повторюйте неправильне мовлення дитини.

  • Якомога більше залучайте малят до ігор, розповідайте їм казки, розучуйте з ними пісні, скоромовки, вірші.

  • Заохочуйте словесну творчість дітей. Ведіть словничок, записуйте перші вислови вашого малюка.

  • Спонукайте дитину до складання віршів, лічилок, будьте їй у цьому помічниками.                                        

  • Уважно ставтеся до всіх дитячих запитань.

  • Ваша відповідь дитині має бути чіткою, доступною, зрозумілою.

  • Спонукайте дітей до запитань, виховуйте «чомучок».

  • Систематично влаштовуйте ігри «у слова».

  • При нагоді вживайте прислів'я, згадуйте загадки.

  • Обов'язково пояснюйте кожне незрозуміле дитині слово, у її присутності звертайтеся до словника.

bottom of page