top of page
cropped-0_106193_5637e488_orig.png
83196728.jpg

Сестра медична старша Ясавієва Світлана Анатоліївна, кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії", стаж роботи  40 років

Шановні батьки!

        Одна з нагальних проблем дошкільної освіти, та й усього сучасного суспільства – не лише дбати про зміцнення здоров’я дітей, а й навчати їх самих піклуватися про нього.

        Ми впевнені в тому, що ми разом, і Ви – батьки, і ми – педагоги, зможемо подати зразок дітям правильного ставлення до власного здоров’я через загартування дитячого організму, раціональне харчування та звичку до виконання фізичних вправ, активного дозвілля і здорового способу життя.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 основних речей, які мають знати батьки про

коронавірусну інфекцію COVID-19

 

5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19 та про те, як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби. Про це розповідають Міністерство освіти і науки України разом з Міністерством охорони здоров’я.

“Уряд оголосив загальнонаціональний карантин. Однак ми розуміємо, що просто не ходити до школи чи іншого закладу освіти – недостатньо. Важливо, щоб батьки знали, як діяти в ситуації карантину та від чого берегти дітей. Тому така інформація зараз дуже потрібна”, – розповіла заступниця Міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ: 

  • попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар

  • нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук)

  • попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки

  • просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується

  • посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення

  • важливо уникати місць масового скупчення людей

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання. 

ЩО РОБИТИ: 

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

  • мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук

  • під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя

  • не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними

  • не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

ЯК ГОВОРИТИ З ДИТИНОЮ ПРО COVID-19, НАВЧИТИ ЇЇ ВЕСЕЛО МИТИ РУКИ ТА ПРАВИЛЬНО ВІДПОЧИВАТИ — ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ ВІД МОН ТА ЮНІСЕФ УКРАЇНА

5e99c5d7249ab455258182.png
5e99c5dd4c231554893907 (1).png
5e99c5e367890304197834.png

 

 

Як вистояти у «сезон застуд»,
або Правила профілактики ГРВІ

 

  • Менше людей — менше вірусів. Тож уникайте людних місць.

  • Побачили (почули) людину з ознаками ГРВІ (кашель, чхання, нежить, закладений ніс) — дотримуйтеся максимальної дистанції. Адже що ближча відстань до хворої людини, то вища ймовірність заразитися від неї вірусом.

  • Імовірність зараження вірусом особливо велика в місцях, де багато дітей, і там, де багато хворих, — особливо слід бути обережним під час відвідування дитячих поліклінік.

  • Руки хворої людини — джерело інфеції, тож зменшіть кількість рукостискань. Використовуйте рукавиці, коли змушені триматися за поручні в громадському транспорті чи вікривати двері в громадських місцях.

  • Мийте руки. Немає можливості — використовуйте вологі гігієнічні й дезінфекційні серветки.

  • Вірусні часточки протягом тривалого часу залишаються активними в запиленому, сухому, теплому й застоєному повітрі, та майже миттєво гинуть у чистому, прохолодному, зволоженому повітрі. Тож не перегрівайте повітря, а зволожуйте його! Провітрюйте ті приміщення, у яких найчастіше перебуваєте.

  • Оптимальні параметри повітря для житлових приміщень: температура — +16...+22 °С, відносна вологість — 40-70%. Створіть комфортне середовище у межах цих норм. Холодно? Одягніться.

  • Зволожуйте слизові оболонки дихальних шляхів. Застосовуйте для введення у носові ходи краплі й аерозолі на основі сольових розчинів (що більше людей довкола, то частіше). Полощіть рот. Простий сольовий розчин для цього можна приготувати
    самостійно: 1 чайна ложка солі на літр кип’яченої води.

 

Запам’ятайте:

  • маска не врятує здорову людину від зараження — її одягає хвора людина, аби таким чином трохи зменшити ймовірність заразити когось;

  • лікарських препаратів, які зменшують імовірність зараження ГРВІ, не існує;

  • імовірність зараження ГРВІ зменшують раціональне харчування, активний спосіб життя, повноцінний сон, усмішка й гарний настрій.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png
5e99c5e7d8a05884540578.png
5e99c5edde8a2775513617.png
Untitled.FR12.jpg

ПАМ’ЯТКА

для батьків щодо роботи дитини за комп’ютером

Щоб робота дитини за комп’ютером не завдавала шкоди її здоров’ю, дотри­муйтеся таких рекомендацій.

Робоче місце дитини

        Комп'ютерний стіл та стілець за розміром мають відповідати зросту дити­ни. Перевірте, чи не доводиться дитині повертатися до монітора, він має знаходи­тись не ближче 50 см від очей дитини.

    Комп'ютерне місце має бути добре освітленим, але так, щоб на монітор не по­трапляли відблиски від ламп та денне світло. Якщо є відблиски, змініть кут нахилу екрана, завісьте вікна, спробуйте опустити освітлювальні прилади нижче та повер­ніть екран монітору перпендикулярно до них.

         Монітор потрібно розташувати так, щоб погляд падав трохи зверху вниз, під кутом 10-20°.

Як правильно сидіти при роботі за комп’ютером

       Стежте за тим, щоб дитина, сидячи за комп'ютером, рівно тримала спину, не клала ногу на ногу, не задирала голови, не перегинала зап'ясток. Під ноги мож­на зробити підставку. Сидіти потрібно прямо або злегка нахилившись уперед із не­великим нахилом голови.

      Між корпусом тіла і краєм столу має бути вільний простір не менше як 5 см. Руки вільно лежать на столі. Ноги зігнуті в тазостегновому і колінному суглобах під прямим кутом і розташовані під столом на підставці.

Вимоги до комп’ютера (монітора)

    Монітор повинен відповідати міжнародним стандартам безпеки та мати мар­кування LR (LowRadiation). Сучасні монітори на рідких кристалах системи LCD є кращими та безпечними. Відрегулюйте яскравість та контрастність освітлення монітору так, щоб дитині було якнайкомфортніше. Не допускається тимчасова не­стабільність зображення на моніторі.

У приміщенні, де працює комп’ютер, підвищується температура повітря, зни­жується відносна вологість, збільшується вміст двоокису вуглецю, повітря іоні­зується, а це несприятливо впливає на самопочуття. Деякі діти погано реагують на такі зміни. У них може з'явитися сухість у горлі, покашлювання.

      Важливо пам’ятати, що системний блок комп’ютера має властивість натя­гувати на себе багато пилу, тому обов'язковими мають бути вологе прибирання та провітрювання в кімнаті, де він стоїть. Підлогу в кімнаті краще не накривати килимом.

                                            Час, який дитина проводить за комп’ютером

         Дитині, яка ще не ходить до школи, достатньо буде проводити за комп’ютером не більше 10-15 хвилин на день. Дітям, що мають погіршений зір, перебування за комп’ютером потрібно дозувати індивідуально. Заняття можуть бути не більше трьох разів на тиждень.

Гімнастика для очей при роботі за комп’ютером

    Під час роботи на комп'ютері, а також після її закінчення, потрібно виконува­ти спеціальну гімнастику для очей: після 5 хв. роботи для 5-річних і 7-8 хв. — для 6-річних дітей. Тривалість гімнастики — 1-1,5 хв.

      Вправа 1. На рахунок 1-4 заплющити очі, сильно напружуючи очні м'язи. По­тім на рахунок 1-6 розплющити очі, розслабивши м’язи, подивитися вдалину че­рез вікно. Повторити 4-5 разів.

     Вправа 2. На рахунок 1-4, не повертаючи голови, подивитися праворуч і зафік­сувати погляд, потім на рахунок 1-6 подивитися вдалину прямо перед собою. По­вторити вправу, але з фіксацією погляду ліворуч, вгору й додолу. Повторити двічі.

        Вправа 3. Голову тримати прямо. На рахунок 10-15 поморгати, не напружую­чи очні м’язи.

       Вправа 4. На рахунок 1-6 швидко перевести погляд по діагоналі: праворуч угору — ліворуч униз, потім прямо вдалину; потім на рахунок 1-6 подивитися лі­воруч вгору — праворуч униз, подивитися вдалину.

     Вправа 5. На рахунок 1-4 заплющити очі, не напружуючи очні м’язи; на раху­нок 1-6 широко розплющити очі й подивитися вдалину. Повторити 2-3 рази.

       Вправа 6. Не повертаючи голови (голова прямо), повільно робити кругові рухи очима вгору — праворуч, вниз — ліворуч. Потім у зворотний бік: угору — лі­воруч, вниз — праворуч. На рахунок 1-6 подивитися вдалину.

       Вправа 7. Не рухаючи головою, на рахунок 1-4 перевести погляд вгору й за­фіксувати його, на рахунок 1-6 — подивитися прямо перед собою; після чого ана­логічно переводити погляд униз — прямо, праворуч — прямо, ліворуч — прямо.

       Вправа 8. На шибці вікна ігрової кімнати на рівні очей дитини кріплять чер­воні круглі мітки діаметром 3-5 мм. За вікном намічають який-небудь віддалений предмет для фіксації погляду вдалині. Дитину ставлять на відстані 30-35 см від ві­кна і пропонують їй подивитися протягом 10 с. на червону мітку, потім перевести погляд на віддалений предмет за вікном і зафіксувати погляд на ньому протягом 10 с. Після цього по черзі переводити погляд то на мітку, то на обраний предмет.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png
56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

   Пам’ятка

                     Розміщення біологічно активних точок на тілі людини

                                                  (за методикою Алли Уманської)

     Перша точка. Аби визначити, де розташована перша точка, ставимо чотири пальці нижче яремної ямки. У ділянці мізинця й буде вона. Впливаючи на цю точку, можна поліпшити кро­вообіг, збільшити доступ кисню серця та легенів.

        Друга точка розташована в яремній ямці. Вона відіграє важливу роль у процесі формування та нормального функціонування імунної системи. Утім підніматися вище яремної ямки не варто.

        Третя точка. Якщо розмістити вказівні пальці на поверхні шиї з двох боків кадика, то відчу­ємо биття пульсу. Піднімаємося на 1 см угору — це і є третя точка. Масаж цієї точки впливає на роботу щитоподібної залози.

        Четверта точка — ділянка 1-5-го шийних хребців задньо-бокового відділу шиї. Вона відпо­відає за функціонування кровоносних судин.

        П’ята точка розташована в ділянці сьомого шийного хребця. Масаж цієї точки поліпшує ро­боту серця й легенів, нормалізує артеріальний тиск.

       Шоста точка розташована на крилах носа та відповідає за роботу ендокринних залоз, виро­блення інтерферону та антивірусних компонентів.

      Сьома точка — місце трохи нижче росту брів. Якщо регулярно натискати подушечками вка­зівного пальця на цю точку, можна позбутися головного болю, поліпшити пам’ять і увагу.      

        Восьма точка — це хрящовий виступ на зовнішньому вусі. Вплив на нього зменшує біль у вухах та горлі, тренує вестибулярний апарат.

    Дев’ята точка розташована там, де передпліччя переходить у долоню. Масаж цієї точки спрямований на загальне зміцнення організму людини.

Добрий апетит і улюблені страви

Рецепт 1.

- Навчіться не помічати поганого апетиту дитини.

- Не реагуйте на те , що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку. Не хоче їсти – спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечора. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться.

- Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попросить їсти. Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше.

- На апетит впливає і зміна обстановки. Підіть на прогулянку й ви побачите, з яким апетитом після цього їстиме ваша дитина.

- Сміливо довіряйте здоровому інстинктові, закладеному самою природою.

Рецепт 2.

- Давайте тільки ту кількість їжі, що її з’їдає дитина із задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стальки, скільки потрібно для її організму.

- Утримуйтеся від розмов про те, що «Дитина мало або майже нічого не їсть», бо вони шкідливі.

- Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні, рекомендовані для її віку, страви та, проявляючи такт і наполегливість, привчайте їсти все, що корисне для неї.

- Дотримуйтесь режиму харчування.

- Пам’ятайте, що апетит частково залежить від нервування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися ложкою, виделкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

Народна мудрість про їжу і харчування

• Апетит з їжею прибуває.

• Паляниця - хлібові сестриця.

• Поволі, хлопчику: раз хліба, два борщику.

• Хто з собою хліб носить, той їсти не просить.

• З’їла борщик до кришечки, щоб не боліли кишечки.

• Смачні борщ і каша, якщо там є шматок м’яса.

• В гурті і каша добре їсться.

• Вівсяна каша сама себе хвалить, а гречану люди хвалять.

• Душа міру знає.

• Хвалиться гречана каша, що вона смачна з маслом.

• Гороху треба їсти потроху.

• Як їсть дитина, то тішиться родина.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png
56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

РЕКОМЕНДАЦІЇ 

щодо миття рук

  • Зніміть з рук прикраси, якщо ви їх носите. Прикраси варто вимити окремо.

  • Намочіть руки водою.

  • Використовуючи тверде або рідке мило, намильте руки так, аби утворилася рясна піна. Розподіліть мильну піну рівномірно по всій поверхні долонь.

  • Розітріть мильну піну на зовнішній бік долонь, між пальцями, під нігтями та на зап’ястя.

  • Змийте мильну піну великою кількістю води. Не торкайтеся при цьому раковини.

  • Закрийте кран за допомогою рушника або серветки, якщо ви миєте руки в громадському ту­алеті.

  • Насухо витріть руки чистим рушником. У громадських туалетах не бажано використовувати електричні сушарки, адже в них скупчуються бактерії. Ліпше скористайтеся паперовим руш­ником.

  • Удома якомога частіше змінюйте рушник для рук. Він завжди має бути чистим та сухим. У разі захворювання когось із членів сім’ї виділіть йому окремий рушник.

  • На виході з громадського туалету відчиняйте і зачиняйте двері, тримаючись за ручку через серветку, а не голою рукою.

  • Застосовуйте антисептик для рук, якщо не маєте змоги помити руки водою з милом.

  • Не використовуйте для миття рук бактерицидне мило. Адже воно вбиває не лише хворобот­ворні мікроби, а й корисні. Промивайте бактерицидним милом лише пошкодження на шкірі, зокрема подряпини, садна, тріщини, порізи тощо.

  • Не користуйтеся милом із домішками, якщо у вас є алергійні реакції або дуже ніжна шкіра. Ліпше мийте руки дитячим милом.

  • Пам’ятайте, що миття рук має тривати не менше однієї хвилини.

  • До речі, на думку психологів, миття рук допомагає позбутися неприємних спогадів і може зняти нервове напруження. Якщо у вас була неприємна розмова або довелося приймати складне рішення, помийте руки. Це допоможе розслабитися та зняти психологічну втому.

  • Мийте руки часто й ретельно та привчайте до цього дітей! Адже чисті руки — запорука здоров’я.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

Чинники збереження зубів дитини здоровими

 

   Фізичний розвиток і загартування. У разі формування у дитини неправильної ста­тури формується неправильний прикус. Через це можуть виникнути різні захворю­вання зубів та ясен. Тож варто приділяти фізичному розвитку та загартуванню ди­тини багато уваги.

    Активне жування. Однією із причин виникнення карієсу є те, що жувальний апа­рат сучасної людини має недостатнє навантаження через споживання м’якої їжі. Тож у раціон дитини обов'язково слід включати проварене м'ясо, овочі й фрукти, бажано сирі та тверді, час від часу учорашній хліб, зокрема його скоринки. Через певний час після споживання їжі корисно дитині з’їсти морквину, яблуко чи грушу. Це забезпечить самоочищення зубів від залишків їжі.

       Раціональне харчування. Не менше двох-трьох разів на тиждень дитина має їсти м’ясо, рибу, особливо морську, щоденно — різні овочі, фрукти та молочні продукти. Споживання дитиною солодких і борошняних страв варто обмежити.

   Обмеження у споживанні кондитерських виробів. Ліпше дозволити дитині з’їсти шоколадну цукерку, ніж льодяник або жувальну цукерку, які довго не розчи­няються та створюють для зубів шкідливе солодке середовище. Після споживання цукерки або тістечка потрібно, аби дитина ретельно прополоскала рот.

    Споліскування ротової порожнини. Варто привчати дитину споліскувати ротову по­рожнину одразу після вживання їжі, щоб запобігти розкладанню продуктів харчу­вання у ротовій порожнині. Для цього слід використовувати лужну мінеральну воду або розчин харчової соди. Полоскати рот треба енергійно впродовж 2 хв.

   Ретельне чищення зубів. Чистити зуби дітей варто привчати з трирічного віку. Піс­ля сніданку й перед сном зуби слід чистити зубною пастою, а після обіду — лише щіткою, споліскуючи ротову порожнину водою. Тривалість кожної процедури чищення зубів — 1-3 хв. Губну, щічну, язикову та піднебінну поверхні зубів очищають верти­кальними рухами щіткою від шийки зубів до жувальної поверхні, не зачіпаючи при цьому краї ясен. Жувальну поверхню зубного ряду ліпше чистити коловими рухами щіткою. Ротову порожнину після чищення зубів слід ретельно прополоскати водою.

   Застосування зубних паст. Зубні пасти використовують для підсилення очищу­вальної дії зубної щітки. Ліпше використовувати профілактичні зубні пасти для ді­тей, до складу яких входить кальцій.

     Бережливе ставлення до зубів. Емаль зубів не витримує різкої зміни температури та ударів. А її ушкоджена поверхня легко стає місцем, звідки поглиблюється руй­нування зуба. Тому потрібно уникати температурних перепадів. Так, слід стежити за тим, аби дитина не вживала одразу після гарячої їжі чи напоїв холодні, і навпаки. Необхідно пояснювати дитині шкідливість кусання зубами твердих предметів з ме­талу чи пластмаси, адже емаль зубів при цьому може відколотися.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

ПОРАДИ

для батьків щодо навчання дитини дій у разі виникнення

носової кровотечі

  • Поясніть дитині, що треба сидіти спокійно, якщо почалася кровотеча.

  • Покажіть дитині, як злегка нахилити голову вперед, щоб не ковтати кров.

  • Попередьте дитину, що не можна нахиляти голову назад, лягати і колупатися в носі.

  • Скажіть дитині, що голову треба тримати прямо або злегка нахиливши вперед, а ніс затис­кати доти, доки кровотеча не припиниться.

  • Привчіть дитину спльовувати, а не ковтати кров, що потрапляє в горло.

  • Поясніть дитині, що треба звертатися за допомогою до дорослих, якщо кровотеча триває по­над 10 хв. або повторюється.

  • Нагадайте, що треба зберігати спокій і йти, а не бігти в пошуках допомоги.

  • Поясніть дитині, що після припинення кровотечі можна грати лише в спокійні ігри.

  • Нагадайте, що після зупинки кровотечі не можна сякатися і колупатися в носі.

ПОРАДИ для батьків

як навчити дитину затискати ніс у разі виникнення носової кровотечі

  • Покажіть дитині, як міцно затиснути нижню частину носа великим і вказівним пальцями.

  • Нагадайте дитині, що затиснувши ніс, дихати треба через рот.

  • Якщо дитина втомилася затискати ніс перш ніж кровотеча припиниться, покажіть їй, як змі­нити руку. Спочатку треба накласти пальці іншої руки поверх тих, якими ніс затиснено, стиснути ними ніс, а вже потім прибрати втомлену руку.

  • Нехай дитина потренується затискати ніс, коли кровотечі немає.

  • Слідкуйте, щоб дитина затискала всю нижню частину носа, а не лише кінчик.

Профілактика носових кровотеч

   Після зупинки кровотечі необхідно встановити причину її ви­никнення, щоб уникнути її повторення. Тому перш за все треба про­вести огляд порожнини носа на наявність сторонніх тіл та утворень. Обов’язково слід провести загальний аналіз крові, аби встановити кількість тромбоцитів, та коагулограму.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

ПАМ’ЯТКА

для батьків про гігієнічні вимоги
до одягу дитини

·     Поверхня виробів, що не контактує безпосередньо зі шкірою дитини, може бути оздоблена синтетичними матеріалами.

·    Дозволено використовувати поліамідні текстуровані нитки для зашивання миска в дитячих панчішно-шкарпеткових виробах.

·      Костюми купальні, карнавальні, бальні і театральні, одяг святковий із синтетичних та штучних матеріалів дозволено носити епізодично.

·        Як підкладку в одязі дітей можна використовувати синтетичні тканини.

Для дітей до трьох років

·        Одяг першого і другого шарів має бути виготовлений винятково з натуральних тканин.

·        Дозволено використовувати штучну тканину як підкладку одягу третього шару.

·   З’єднання деталей, обметування зрізів, оздоблювальні шви одягу можуть бути зроблені синтетичними нитками, якщо шви не контактуватимуть зі шкірою дитини.

·        Шви готових виробів мають бути закріплені.

Для дітей від трьох до семи років

·        Дозволено одягати панчішно-шкарпеткові вироби з пряжі змішаних волокон (50% натуральних і 50% хімічних волокон).

·        Одяг другого шару може бути з натуральних, штучних та змішаних тканин, вміст натурального волокна в останніх має бути не менше 50%.

·        Білизна першого шару (труси, майки) з хімічних волокон, вовняної чи напіввовняної пряжі для дітей повинна мати внутрішню бавовняну ластку.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

ПАМ’ЯТКА

для батьків щодо профілактики захворювань
дихальної системи дитини

  • Для запобігання захворюванням дихальної системи дитини необхідно підвищувати опірність її організму інфекціям систематичним загартовуванням з раннього віку. Для зміцнення здоров’я важливі прогулянки на свіжому повітрі за будь-якої погоди, а також регулярне проведення водних процедур.

  • Роботу органів дихання порушують поширені серед дітей захворювання — гострі респіраторні інфекції, бронхіт, грип і пневмонія. Основними профілактичними та протиепідемічними заходами є проведення щеплень, своєчасне обмеження контактів дитини з хворими в разі виявлення інфекцій.

  • Запобігання гострим і хронічним захворюванням верхніх дихальних шляхів та вчасне їх лікування є профілактикою розвитку алергічних захворювань —бронхіальної астми та астматичного бронхіту.

  • Важливу роль відіграє гігієна приміщення, в якому перебуває дитина. Оптимального стану повітря в приміщенні досягають провітрюванням, обігрівом холодного повітря, зволоженням у випадку надлишкової його сухості.

  • Тривале перебування дитини в сирому прохолодному приміщенні неприпустиме, оскільки призводить до захворювань дихальної системи.

  • Дитині в жодному разі не можна перебувати в задимленому приміщенні абопоруч з людьми, які курять.

  • Сприятливо впливають на кровообіг, теплообмін та вентиляцію легенів фізичні вправи. Систематичні тренування — дієвий спосіб захисту від хвороб.

  • Профілактика загострень хронічних запальних захворювань бронхів і легенів передбачає систематичні заняття дихальною гімнастикою.

  • У профілактиці застійних пневмоній особливе значення належить лікувальній гімнастиці.

  • Украй необхідно додержуватися раціонального харчування. Раціон дитини має містити достатню кількість білків та вітамінів А, Б, групи В і особливо вітаміну С, дефіцит якого найгостріше відчувається навесні.

  • У разі виявлення алергічних реакцій у дитини слід уникати контакту з алергенами.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

ПАМ’ЯТКА

для батьків про гігієнічні вимоги
до взуття дитини

·  Вкладна устілка та підкладка взуття дитини мають бути виготовлені з натуральних матеріалів (підкладочна шкіра, тканини, трикотажні полотна тощо).

·   Штучні та синтетичні матеріали допустимі лише для верху взуття дитини.

·  Для верху взуття дітей віком від одного до трьох років дозволено використання штучних та синтетичних матеріалів, однак за умови виготовлення внутрішньої підкладки з натуральних матеріалів.

·    У зимовому взутті дитини підкладка може бути зі штучного хутра та байки.

·  У закритому взутті дитини заборонено використовувати підкладки зі штучної та/або синтетичної шкіри.

· Носкова частина взуття дитини має бути ширшою за пучкову та відповідати висоті плюснофалангового суглоба великого пальця стопи.

·    У взутті дитини підбори мають бути низькими. Висота підборів повсякденного дитячого взуття має становити 5-10 мм.

·    П’яточна частина дитячого взуття має щільно охоплювати п’яту і бути стійкою.

·  У літньому взутті дитини допускають відкриту п'яточну частину за умови її фіксації, забезпечення стійкості стопи під час ходіння та зручного закріплення взуття на нозі.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

ПАМ’ЯТКА

для батьків про запобігання гельмінтозам у дітей

 

  • Слід систематично формувати санітарно-гігієнічні навички у дітей.

  • Перед кожним прийомом їжі, після відвідування вбиральні діти повинні мити руки з милом.

  • Коротко стригти нігті.

  • Викорінювати звички гризти нігті та смоктати пальці.

  • Тримати тіло та білизну дитини чистими.

  • Білизну дитини слід змінювати щодня.

  • Сирі овочі, фрукти і ягоди давати дітям лише вимитими, при цьому після миття овочі, фрукти і ягоди занурювати на одну-дві хвилини в окріп.

  • Давати пити дитині лише фільтровану та кип’ячену воду.

  • Проводити вологе прибирання для підтримки чистоти в приміщеннях.

  • Не допускати потрапляння мух до харчових продуктів. Знищувати мух у приміщеннях.

  • Обов’язково запобігати фекальному забрудненню навколишнього середовища.

  • Правильно утримувати домашніх тварин, систематично проводити їх дегельмін­тизацію.

56c22c7fe3578152e67dd3bb.png

Пам'ятка для батьків

Як правильно доглядати за волоссям дитини

  • Мийте волосся дитині один-два рази на тиждень. Адже шкіра голови в дітей тонка й ніжна, волосяні цибулини розташовані близько до її поверхні, сальні залози пра­цюють погано, а волосся легке, м'яке й ламке.

  • Обирайте гіпоалергенний шампунь з нейтральним кислотно-лужним балансом, що не містить агресивних синтетичних інгредієнтів, ароматизаторів і барвників.

  • Ретельно розчісуйте волосс дитини перед миттям.

  • Розводьте шампунь невеликою кількістю води в ковпачку або долоні й лише потім на­носьте на волосся коловими рухами, масажуючи шкіру голови подушечками пальців протягом двох-трьох хвилин.

  • Вода має бути комфортної для дитини температури.

  • Використовуйте бальзам-ополіскувач із дитячої серії, якщо волосся складно розчісува­ти. Такі бальзами містять натуральні біологічно активні речовини, що роблять волосся дитини гладким і шовковистим.

  • Промокніть волосся після миття теплим рушником, але не тріть його. Підсохле природ­ним чином волосся розчешіть м’якою щіткою або гребінцем з рідкими зубчиками.

  • Розчісуйте волосся дитини не менше двох-трьох разів протягом дня. Масаж голови під час розчісування, підсилюючи кровообіг шкіри, поліпшує зовнішній вигляд волосся, стимулює його ріст і живлення.

  • Розчісуйте довге волосся від кінчиків до коренів. Якщо воно схильне до заплутування, то ліпше робіть з нього зачіски. Не дозволяйте дитині ходити із розпущеним волоссям.

  • Не заплітайте волосся в тугі коси, не стягуйте їх у «кінський хвіст». Ці зачіски спричи­няють появу залисин та витончення волосся.

  • Купуйте м’які та широкі резинки для волосся, без гострих деталей, силіконові або пластмасові шпильки.

  • Пам’ятайте, що дитячому волоссю шкодять сонячні промені та пил.

  • Робіть дитині під час миття волосся або перед сном легкий масаж голови. Його дія пози­тивно впливає на ріст волосся та трофіку шкіри голови. Відповідно волосся стане гус­тим і блискучим.

                                                                         

bottom of page