Дошкільний навчальний заклад - центр розвитку дитини
№ 20 "Пірамідка" Херсонської міської ради
Інноваційні технології в ЗДО
Діяльність нашого дитячого садочка направлена на створення комфортної атмосфери, в якій дитина має бажання отримувати знання і зацікавлена в тому, щоб проявляти свої здібності та розкривати свій потенціал, що стає стимулом до самореалізації за рахунок гармонійного розвитку дитини.
Тому вихователі активно впроваджують в освітній процес інноваційні інтеграційні технології, авторські програми, методики навчання, що зорієнтовані на розвиток та підтримку природних якостей дитини, її індивідуальних здібностей, просвітницьку роботу з усіма учасниками освітнього процесу:
1. Технології освіти для сталого розвитку учасників освітнього процесу ЗДО -
-
Н. Гавриш, О. Саприкіної, О. Пометун «Дошкільнятам – освіта для сталого розвитку» (методичний посібник);
-
Л.Атаманенко, Г.Волкова, Т.Науменко "Екологія дошкілля. Сталий розвиток" (методичний посібник);
-
Н.Шаповал "Виховання в учасників освітнього процесу культури сортування сміття та поводження з відходами" (методичний посібник);
-
Крутій К.Л. альтернативна програма формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» .
Усі учасники освітнього процесу ЗДО в 2020/2021 н.р. долучилися до реалізації STEM- проєкту
«Оберігаємо місце, де ми живемо»
Актуальність освіти сталого розвитку дітей дошкільного віку полягає у формуванні їх ціннісних орієнтирів, особливого екологічного та економічного мислення, яке передбачає розуміння суті взаємозв’язків, що існують у єдності «природа – людина - суспільство», та усвідомлення відповідальності кожного за збереження довкілля, зокрема за територію та місце, де проживає, розвивається та виховується дошкільник, майбутній свідомий житель планети Земля.
У зв’язку з цим в центрі уваги педагогічного колективу закладу дошкільної освіти (далі ЗДО) перебуває проблема, пов’язана із закладенням міцного фундаменту дитячої любові до навколишнього середовища, навичок культурної, екологічно доцільної та розумної поведінки у довкіллі, відчуття власної відповідальності за неї. Тому для забезпечення якості дошкільної освіти наших вихованців з питань екологічної, економічної та соціально-моральної тематики в освітній процес ЗДО запроваджуються інноваційні інтеграційні технології роботи, а також активізується експериментальна та проєктно-дослідницька діяльність вихователів та дітей, що стало нагальною потребою педколективу в умовах модернізації дошкільної освіти в нашому регіоні.
Вирішення завдань освіти сталого розвитку дошкільників здійснюємо на основі використання навчального-методичного посібника Гавриш Н.В. та ін.. «Дошкільнятам-освіта для сталого розвитку» та альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дошкільників «STREAM-освіта, або Стежинки у Всесвіт» Крутій К.Л., що зосередили нашу увагу на розвитку продуктивного, критичного мислення дітей, формування в них цілісної картини світу, вміння досліджувати, моделювати, творити, і головне – спрямовувати свою діяльність на благо людей і природи.
Саме використання STEM підходу та його модифікації в дошкільній освіти STREAM дозволило ЗДО створити платформу для реалізації дитячої науково-дослідницької діяльності у різних галузях, розпочати та поширювати освіту сталого розвитку серед дітей та дорослих.
Беручи до уваги, що STEM є провідним підходом до інтегрованої освіти дошкільнят, творчою групою педагогів було ініційовано реалізацію STEM- проєкту «Оберігаємо місце, де ми живемо», метою якого стало формування у дошкільників екологічної свідомості та природодоцільної поведінки, бережливого ставлення до всього живого на Землі, розуміння необхідності зберігати та охороняти оточуюче середовище.
Після визначення етапів даного довготривалого проєкту та в ході педагогічного проєктування найбільш значущих форм і видів роботи здійснено наступні заходи:
- завершено та ще тривають творчі міні-проєкти «Земля – частинка Космосу», «Всесвіт дитячої творчості», «Пташок оберігаємо у рідному краї», «Прикрасимо своє місто квітами», «Корисні овочі, фрукти, ягоди рідного краю», «Легені – нашої планети», «Збережемо чисту воду» з метою формування навичок у дітей розумного споживання енергії, води, зменшення марних витрат та кількості відходів у середовищі;
- змонтовано виставку спільних творчих робіт дітей та дорослих «7-топ природних чудес Херсонщини» (озеро Сиваш, Олешківський ліс, Олешківські піски, Дніпровські плавні, Станіславські скелі, Асканія-Нова, водоспади в Козацькому), що сприяло збагаченню знань щодо визначних місць Херсонщини, бережливого ставлення та культурної поведінки в найближчому природному оточенні;
- в ході «Дня винахідника» вирішувалися «важкі» питання: «Як поліпшити конструкцію настільної лампи?», «Як зробити міцним фундамент будинку?», «Для чого потрібний похилий дах в конструкції будинку?», «Звідки взято ідею будови літака?», «Чи плаває вантажівка, якщо ні, то чому?».Діти вправлялися в практичному застосуванню вражень від спостережень за живою природою, знайомлячись з наукою біоніка. Результат спільних конструкцій будинків, мостів, різних видів транспорту, іграшок-саморобок знайшов своє відображення у виставці «Винахідники». І важливим акцентом цього заходу було навчання дітей використовувати свої знання для добрих справ, при цьому педагоги не тільки знайомлять дітей з технологіями отримання знань про оточуючий світ, а й виховують їх доброзичливими, чуйними, розповідаючи їм про довкілля та необхідність бережливого і гуманного ставлення до нього. Так ми формуємо у дошкільнят культуру інженерного мислення.
- виставка дитячих робіт «Подяка природі від дітей-пірамідківців» стимулювала відтворення в малюнку уявлень дітей про погоду, про сезонні явища в навколишньому (дощ, вітер, роса), про захист та обережне поводження з живою природою (дощовим черв’яком, мурашкою, жуком-сонечком, пташкою, білкою, кішечкою, квіткою, деревцем);
- вихователями для старших дошкільників розроблено нові форми занять: геокешинг «Як інопланетяни на Землі скарби шукали», туристичні ігри із застосуванням компасів, карт та пошуку схованок; квести «Допоможемо звірятам повернутися до лісу», «Як знайти літературним героям свої казки», «У пошуках скарбів Матінки природи»;
- динамічною групою вихователів здійснено творчий розвиток запроваджених в ЗДО інноваційних інтеграційних технологій, зокрема таких методів навчання як: коректурні таблиці, інтелектуальні карти, розвивальні ігри (власно розроблений посібник «Ігротека вихователя ДНЗ: ігрова логіка» у відповідності до рекомендацій Крутій К.Л.) з тематикою освіти сталого розвитку. Узагальнення було презентовано на виставці педагогічних технологій, які запроваджено в освітній процес дитсадка;
- психологічною службою ЗДО впроваджено парціальну програму з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років «Вчимося жити разом». Систематизовано картотеку дидактичних ігор з формування соціально-моральних якостей дошкільнят; облаштовано стенд в педагогічному кабінеті «Відгуки про добрі справи дорослих та дітей»;
- проведено ряд заходів з батьками на Google платформі щодо анкетування батьків, сімейної ігротеки, консультацій з теми виховання культури сортування сміття та поводження з відходами. Систематично батькам надсилаються фото занять, прогулянок, екскурсій та відео сюжети з проєктно-дослідної діяльності дітей у групу Viber;
- в кожному груповому осередку ЗДО облаштованно STREAM – центри, які наповнено різноманітним матеріалом та інвентарем для проведення простих дослідів та дитячого експериментування (пінцети, піпетки, стеки, збільшувальні скельця, мікроскопи, компаси, схеми-карти майданчиків дитсадка, міста Херсона та області, вітрячки-флюгери, термометри, переносні сонячні годинники). З допомогою простих ігор-дослідів діти знайомляться з основними видами і характеристиками руху (швидкість, напрямок); про основні фізичні явища (віддзеркалення, магнітне тяжіння); про деякі чинники середовища (світло, температура повітря, перехід води в різні стани); формуються уміння висувати гіпотези (Що буде, якщо …), робити прості «відкриття» і висновки. Діти не тільки вчилися аналізувати, синтезувати, виявляти взаємозв’язки і взаємозалежності між предметами та об’єктами живої природи, але й долучалися до конкретних життєво важливих проблем щодо збереження та захисту довкілля та усвідомлення ними реальної значимості необхідності захисту усього живого на прогулянковому майданчику, на грядці, в рідній домівці, в лісі, в парку, на річці.
На узагальнюючому етапі STEM-проєкту творчою групою педагогів узагальнено досвід роботи в групових STREAM-центрах в навчально-методичному посібнику «Досліджуємо в STREAM-центрі», рекомендованого методичним кабінетом при управлінні освіти Херсонської міської ради та кафедрою педагогіки та психології дошкільної та початкової освіти педагогічного факультету Херсонського державного університету.
На офіційному сайті ЗДО (рубрика «Освітня діяльність», вкладка «Інноваційні технології ЗДО») для батьків висвітлено інформацію про заходи проєкту «Оберігаємо місце, де ми живемо» проведених форм та видів роботи з теми освіти сталого розвитку всіх учасників освітнього процесу ЗДО
(https://dnzpiramidka.wixsite.com/piramidka20/innovacijni-tehnologiyi).
На часі заключний етап проєкту, і ми можемо зробити вже висновки про значущість даного проєкту для професійного та особистісного розвитку педагогічних працівників, що, в свою чергу, позитивно впливає і на пізнавальний, соціально-моральний, емоційно-ціннісний розвиток дошкільнят; допомагає ефективно залучити до освітнього процесу батьків, інших членів сімей, та здійснити поштовх до зміни споживацького ставлення до природи на ставлення, що ґрунтується на визнанні самоцінності природного середовища.
Завдяки проведеній роботі з дошкільниками покращилася їх пізнавальна (розширилися наявні знання й уявлення дитини) та практична (удосконалилися вміння користуватися набутим досвідом у повсякденному житті) діяльність, підвищився інтерес та бережливе ставлення до рослинного і тваринного світу, з’явилося елементарне розуміння законів природи, взаємодії природи з людиною. Отримані діагностичні результати в кінці навчального року свідчать про значний та позитивний вплив спланованих форм роботи, методів навчання на формування таких ключових компетентностей дошкільників як: природничо-екологічна, предметно-практична, сенсорно-пізнавальна, здоров’я-збережувальна, соціально-комунікативна, художньо-практична, мовленнєва, математична та інформатична, які визначені Базовим компонентом дошкільної освіти, і в подальшому стануть основою для формування компетентностей молодших школярів, окреслених Державним стандартом початкової освіти.
Робота триває, тож продовжуємо допомагати нашим вихованцям зрозуміти, що існує межа бездумної експлуатації природних ресурсів, негативного безвідповідального ставлення до себе, власного здоров’я, до інших людей, що перебувають поруч, до оточення й довкілля.
Творчий STEM-проєкт
дітей експериментальної групи
"Земля - частинка Космосу: знайомимось та оберігаємо"
«STREAM-освіта або Стежинки у Всесвіт»
Ми живемо у високотехнологічному суспільстві, і нині культура користування технікою поступово стає важливою складовою загальної культури людини: людина має знати як ефективно, оптимально та доцільно використовувати техніку, не шкодячи ані собі, ані іншим людям. Тож починати формувати у дітей навички ХХІ століття та виховувати інженерів і науковців необхідно вже з дошкільного віку. І вирішити цю проблему можуть нові інтеграційні напрямки освіти – STEM, STEAM та STREAM. (STREAM – це акронім слів: природничі науки, технологія, читання+письмо, інжиніринг, мистецтво, математика). STREAM-освіта – це базова сходинка у представленій моделі, найбільш багатогранна, розрахована на дошкільників та учнів молодших класів.
Використання пріоритетних методів STREAM-освіти допомагає педагогам формувати у дітей загальні наукові уявлення про світ. Діти навчаються умінню експериментувати, конструювати, спостерігати та розуміти як рослинний і тваринний світ дає невичерпний матеріал для розв’язання різноманітних інженерних завдань та робити відкриття.
Вихователі дитсадка найважливіший напрямок STREAM-освіти - дослідно-експериментальну діяльність, вибудовують так, щоб діти самостійно здобували знання про різні властивості речовин (твердість, м’якість, сипкість, плавучість, розчинність). Діти знайомляться з основними видами і характеристиками руху (швидкість, напрямок), про основні фізичні явища (віддзеркалення, магнітне тяжіння), отримують уявлення про деякі чинники середовища (світло, температура повітря, перехід води в різні стани); привчаються користуватися пінцетами, піпетками, збільшувальними скельцями, лупою та мікроскопом. Під час дослідно-експериментальної діяльності дошкільнята навчаються висувати гіпотези (Що буде, якщо …), а потім моделюється ситуація та робляться відкриття і висновок. Така робота з дітьми допомагає поєднати знання з різних напрямів: математики, біоніки, художньої літератури, мистецтва, історії, фізики, біології.
На ділянці дитсадка облаштовано метеомайданчик, де розміщено вітрячки-флюгери, стійка з прикріпленими стрічками та дзвониками для визначення сили та напрямку вітру; термометр для вимірювання температури повітря, сонячний годинник, за яким діти навчаються визначати час за сонцем; барометром слугують гілки ялинки, які в погожу днину піднімаються, а в дощову і похмуру погоду опускаються.
Компонентом STREAM-освіти для дошкільників є ЛЕГО-конструювання. На заняттях з лего-конструювання вихователі розповідають дітям про біоніку, тобто «життєподібність, подібний», і навчають дітей спостерігати, помічати схожість і подібність живих б’єктів до техніки та запозичувати в них цікаві технічні та інженерні ідеї. І разом з дітьми знаходять аналогії об’єктів довкілля з конструкціями, що роблять на заняттях. Дошкільнята вчаться придумувати власні міцні й красиві конструкції, вони розмірковують, як можна їх покращити, які додаткові функції у них можуть бути; обговорюють, чому у будинках дах краще робити у формі трикутника і який саме краще вибрати як прототип даху, експериментують з різними формами дахів та роблять висновки, пробують побути конструкторами, винахідниками. І важливий акцент цієї роботи полягає у навчанні дітей використовувати свої знання для добрих справ. Тому педагоги не тільки знайомлять дітей з технологіями отримання знань, а й виховують їх доброзичливими, чуйними, розповідаючи їм про довкілля та необхідність бережливого і гуманного ставлення до нього. Так ми формуємо у дошкільнят культуру інженерного мислення.
2.«Формування інформаційно-ігрової творчості» Н.В. Гавриш, О.Безсонової, що спрямована на стимулювання пізнавальної активності дошкільників засобами коректурних таблиць.
 |  |  |  |
|---|---|---|---|
 |  |  |  |
 |  |
 |  |  |  |
|---|---|---|---|
 |  |  |  |
 |  |  |  |
 |  |  |  |
 |  |  |
|---|
Коректурні таблиці – це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми.
Рекомендації щодо роботи з коректурними таблицями:
Дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його, пояснюють свої дії; дорослий може прокоментувати відповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінити виконання, уточнити деякі факти тощо).
Основне завдання — завдяки уважному слуховому сприйняттю і зосередженому розгляданню таблиці знайти правильну відповідь і назвати правильне слово (слова). Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальні фішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді), а потім прокоментувати результат виконання завдання.
Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва»).
Основними засобами у роботі з коректурними таблицями є інтелектуально-мовленнєві завдання, ігри-вправи, які будуть постійно коригувати уявлення дітей про предмети, відчувати пов’язаність усього з усім; сприятимуть розвитку мислення й мовлення дітей, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті, формуванню у дошкільнят основ діалектичного світогляду, розкриттю їх творчих здібностей, забезпечуватимуть пізнавальну активність, стійкий інтерес до інтелектуальної діяльності.
Використання коректурних таблиць:
• ефективний засіб «включення» дітей у заняття, тобто педагоги можуть використовувати їх на початку заняття як демонстраційний засіб;
• під час проведення основної частини заняття, об'єднавши дітей у невеличкі підгрупи, можна запропонувати їм менші за розміром таблиці;
• як своєрідну інтелектуальну гру, в якій діти змагатимуться поодинці або командами на швидкість реакції.
3. «Асоціативні карти в організації навчально-пізнавальної діяльності дітей» Н.В. Гавриш, на активізацію пізнавальних психічних процесів дошкільників та формування у них цілісної картини світу, розвиток асоціативного мислення, уяви, мовлення.
Асоціативна карта - це укладене на основі асоціацій візуалізоване понятійне поле до певної теми, що унаочнює для дитини сприйняття значимих її (теми) складників. Принцип її укладання полягає в тому, що в центрі аркуша ми розміщуємо картинку - ключове поняття теми, а простір навколо неї заповнюємо малюнками, що ілюструють тему, мають певний стосунок до ключового поняття. Причому зв’язки між елементами карти не обов’язково
повинні бути очевидними; над встановленням окремих зв’язків дитина має поміркувати (І. Кіндрат). Асоціативна карта може також містити ілюстрації об’єктів, що не мають зв’язку з темою, а слугують для створення ситуації вибору.
При роботі з асоціативною картою дітям пропонуються кілька видів завдань та запитань, зокрема:
• з’єднати лініями взаємопов’язані з ключовим поняттям малюнки та пояснити свій вибір;
• позначити певним кольором ті малюнки, які відповідають запропонованому вихователем правилу чи характеристикам;
•бесіда за принципом «Що з зображеного нагадує (пов’язане, дружить) із центральною картинкою (поняттям) і чому?».
Розвивально-виховна цінність використання асоціативних карт виявляється в тому, що робота з картами позитивно впливає на:
• розвиток якості мислення, уяви та мовлення дитини, уміння обґрунтовувати власну думку;
• формування уміння аналізувати, класифікувати та систематизувати елементи пізнання, здійснювати пошук та встановлювати взаємозв’язки між об’єктами;
• унаочнення пізнавального змісту теми чи певного поняття, що дає можливість дітям легше його запам’ятати та усвідомити.
4.«Розумне виховання дошкільників» Н.В. Гавриш, О.Г. Брежнєвої, на формування базових особистісних якостей у дошкільників.
Кожна базова якість закладає цеглинку у цілісний фундамент дорослішання дошкільника. Психологічна сутність поняття «дошкільна зрілість» виявляється у сформованості всіх психічних процесів: емоційних, що надають дитині можливість виявити свій стан, настрій, розвинути та проявити пізнавальні, етичні та естетичні емоції; когнітивних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення, мовлення, уяви); вольових процесів, що надають дитині якісно нову можливість довільної регуляції поведінки та діяльно та характеризують нову ступінь розвитку психічних процесів - довільність.
Така розвиненість дитини передбачає наявність добре сформованих якостей: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість. Вказані якості є базовими для становлення особистості дитини, ступінь їх розвитку визначає передусім рівень її психічної активності, створює можливості для подальшого саморозвитку.
Дошкільна зрілість - це не лише володіння знаннями, насамперед, це володіння вміннями доцільно використовувати знання, розмірковувати і приймати рішення, адекватно діяти у складних суперечливих ситуаціях.
Дана технологія орієнтує вихователів на конструювання живого, дієвого освітнього процесу, в якому домінуватимуть умови збагачення дітьми пізнавальної сфери особистості через досвід пізнання та міжособистісну взаємодію з ровесниками.
Теми підрозділів «прив’язані» до десяти базових особистісних якостей, це не означає, що кожен окремий дидактичний комплекс забезпечує виховання тільки однієї якості особистості. Проте в кожній темі наголошено на пріоритетності якоїсь базової особистісної якості, тобто передбачено організацію таких форм освітньої роботи, використання таких дидактичних методів, які є найбільш сприятливими для становлення і розвитку означеної якості.
Враховуючи, що значимим чинником у становленні й розвитку базових якостей особистості є інтегрований вплив на особистість дитини різних аналізаторів, інтегровані заняття виявляють безперечні переваги саме у формуванні базових особистісних якостей дітей. Відбувається стимулювання пізнавальних процесів, підвищуюється пізнавальна мотивація, розширення світогляду дошкільників.
5.Власна авторська технологія роботи із впровадження в педпроцес системи занять з елементами ігрової логіки, що значно підвищило якість знань, умінь і навичок дітей, зріс потяг до отримання нових знань та значно зріс рівень пізнавальної активності дошкільників.
Це система ігор, які спрямовані на розвиток пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку.
Ігри пов'язані одна з одною, щоб досягти певного розвиваючого ефекту, важливо дотримуватися послідовності і методики їх використання, яка запропонована авторами. Відомий психолог Л.С.Виготський зазначав, що наукові поняття не засвоюються і не заучуються дитиною, а виникають і складаються за допомогою величезної напруги її власної думки.
Саме тому одним із шляхів, який веде до прискорення процесу пізнання, є використання розвиваючих ігор у різних видах діяльності дошкільників. Під розвиваючою грою ми розуміємо ігрову діяльність дітей, організовану педагогом і спрямовану на розвиток психічних процесів у дошкільників.
Розвиваючі ігри можуть бути використані вихователями у процесі проведення занять із формування елементарних математичних уявлень, навчання грамоти, розвитку мовлення тощо. Проте, як свідчить досвід, більш ефективним є комплексний підхід до використання розвиваючих ігор у процесі проведення занять із логіки. Метою цих занять є стимулювання пізнавальних психічних процесів, пізнавальної активності дошкільників. Заняття з розвитку логічного мислення (далі - з логіки) доцільно проводити, починаючи з молодшого дошкільного віку щотижня, як продовження занять із формування елементарних математичних уявлень, що носять більш інформаційний характер.
Основною метою занять із логіки є розвиток пізнавальних здібностей дошкільників, тому такі заняття складаються з ігор на розвиток:
-
сенсорних здібностей;
-
інтелектуальних здібностей;
-
формування передумов творчих здібностей дошкільників.
Структурні частини заняття міняти місцем небажано. Впродовж одного заняття вихователь мінімально може провести три розвиваючі гри. Максимальна кількість ігор залежить від віку дітей, їх готовності до сприймання ігрових завдань, складності та новизни запропонованих розвиваючих ігор тощо. Слід зазначити, що на одному занятті абсолютно новими, можуть бути 2 нескладних або 1 складна розвиваюча гра, всі інші - повинні бути знайомі дітям, але проводитися з певними ускладненнями.
Вихователям слід пам'ятати, що тривалість заняття з логіки може бути не більше, як 10-15 хвилин для дітей молодшого дошкільного віку, до 15-20 хвилин - для дітей середнього дошкільного віку, до 20-30 хвилин - для дітей старшого дошкільного віку.
Заняття важливо закінчувати до того, як дитина втомилася або втратила інтерес до ігор.
Розвиваючі ігри, як будь-які ігри з правилами, мають таку структуру:
-
ігровий задум-ситуація, у яку вводиться дитина;
-
ігрові дії;
-
ігрові завдання, які визначають ігрові дії;
-
ігровий матеріал;
-
ігрові правила, серед яких є правила дії та правила спілкування.
Зміст структурних частин розвиваючої гри визначається її метою, яка передбачає формування і розвиток психічних процесів у дошкільників.
6. Методика використання схем-моделей у лексично-граматичній роботі Крутій К.
Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільника у сфері мислення. Під моделюванням ми розуміємо заміщення об’єкта, який вивчається, іншим, спеціально побудованим, що може відтворювати об’єкт в його суттєвих якостях і спрощувати несуттєві. Основний шлях розвитку пізнавальних здібностей – це постійний перехід від зовнішніх дій із умовними замінниками предметів (схемами-моделями) до дій подумки.
Основна ідея пропонованої технології – формування діамонологічної компетенції дошкільників шляхом активного застосування методу моделювання. Діамонологічну компетенцію науковці визначають як розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати на запитання і звертатися з запитаннями, підтримувати та розпочинати розмову, вести діалог, складати різні види розповідей.
Всі моделі умовно поділені на групи:
-
описові;
-
узагальнювальні (класифікаційні);
-
для складання творчих розповідей;
-
мнемічні (для заучування віршів).
Розглядання картин, предметів допомагає дітям називати предмети, їх характерні ознаки, дії з ними.
Труднощі виникають, коли дітям необхідно:
-
самостійно визначити при розгляданні предмета його головні ознаки;
-
встановити послідовність висловлювання ознак;
-
утримати в пам’яті послідовність, яка являється планом розповіді-опису.
Пропонується використовувати таки схеми – моделі.
Опис іграшок
-
Колір (жовте, сине, зелене). Кольорові плями без чіткого контуру.
-
Форма (геометричні фігури).
-
Величина – розмір (2 іграшки контрастного розміру). Використовуються поняття “високий-низький”, “широкий-вузький” і т.д.
-
Матеріал (фольга, дерево, пластмаса). З якого матеріалу зроблена іграшка.
-
Частини іграшки (декілька кілець від пірамідки).
-
Дії з іграшкою (рука).
Спочатку добираються іграшки, при описі яких використовуються всі пункти схеми (пірамідка, коляска, коробочки...) Потім іграшки, при описі яких використовується не вся схема (м’яч, кубики, лялька, ведмедик тощо).
Опис предметів одягу
-
Колір.
-
Матеріал (шовк, оксамит, сатин)
-
Частини одягу (комір, рукава, волан...)
-
Сезонність одягу (сонце, підсніжники, листочок жовтий...)
-
Для кого? (символи дорослих та дитини)
-
Дії з одягом (рука).
Опис посуду
-
Колір.
-
Форма (геометричні фігури). Якщо діти знайомі з об’ємними фігурами - циліндр...
-
Розмір (велика та маленька мисочка)
-
Матеріал (фольга, пластмаса, дерево...)
-
Частини посуду (чайник в розібраному вигляді: кришечка, носик, ручка...)
-
Дії з посудом (рука)
Опис овочів та фруктів
-
Колір (кольорові плями без чіткого контуру)
-
Форма (геометричні фігури – овал, коло, трикутник...)
-
Розмір (2 контрастних по розміру фрукта, наприклад, яблуко)
-
Смак (цукерка та лимон). Контрастні за смаком продукти.
-
Де росте. (дерево, грядка)
-
Як уживати? (тарілка, виделка, ложка..). Які овочі та фрукти використовують сирими у їжу, які вареними. Що можна приготувати з них? Корисні чи ні?
Опис пір року
-
Сонце (розповідають про сонце у різні пори року)
-
Небо (на голубому небі хмаринки)
-
Земля (як виглядає земля у різні пори року: покрита снігом, листячком, зеленою травою...)
-
Рослини (дерево, кущ, квітка)
-
Людини (контури людей, вішалка). Треба розповідати про одяг в різні пори року.
-
Звірі (дики тварини - заєць, білка)
-
Птахи (контури знайомих птахів - ластівка, горобець...)
-
Чим займаються люди в різні пори року (сніговик, кораблик, сачок...)
Використання схем при складанні описових розповідей полегшують дітям оволодіти зв’язним мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими, зв’язними, послідовними та поширеними. Схеми можна використовувати і для порівняльних описових розповідей. Схеми-моделі можливо широко використовувати у повсякденному житті. Крім того умовні позначення в календарі природи, графічне зображення фізкультхвилинок, дидактичні ігри ускладненого змісту.
Доцільним виявляється використання схем для складання творчих розповідей.
7. Технологія «Художнє слово та дитяче мовлення» Н. Гавриш.
Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література та усна народна творчість. Виховна і художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова художнього твору є найкращою, найвищою формою літературної мови, яку діти прагнуть наслідувати.
Необхідно звертати увагу дітей не тільки на зміст, а й на виразність мовних засобів казки, оповідання, вірша та інших творів художньої літератури, тобто залучити дитину до художньо-мовленнєвої діяльності.
Розвиток образного мовлення дітей буде ефективним лише в процесі сприймання ними художнього слова та самостійного складання зв'язних висловлювань. Мовлення дошкільнят стає образним, щирим та живим, якщо у них виховується інтерес до мовного багатства, розвивається вміння вживати в своєму мовленні різноманітні виразні засоби.
«Слухаємо казку»
Цей вид занять можна проводити з усією групою або підгрупою дітей, які мають бажання послухати казку. Заняття складається з двох частин. Перша — організація умов для сприймання дітьми казкового твору, друга — бесіда та і розповідь за казкою. Чим молодші діти, тим більш діяльним, наочним мусить бути сприйняття казки. Поступово ми привчаємо дітей сприймати казку на слух, але і в старших групах успіх заняття також залежить від яскравої захоплюючої атмосфери.
Важливе місце на занятті відводиться роботі над мовленням. Внаслідок спеціального навчання діти починають відчувати образність і красу художнього слова, знаходити у тексті, пояснювати значення, доцільно використовувати яскраві вирази в самостійних висловлюваннях.
Вихователь допомагає побудувати послідовну відповідь: «Спочатку вони... що?... А потім?... Ось так і...» У ході обговорення казки зі старшими дошкільниками вихователь ставить запитання аналітичного характеру, наприклад: «Поясніть, як ви зрозуміли, що лисиця хитра та лукава». Відповідь також потребує виразного розгорнутого висловлювання з використанням переконливих аргументів.
Є доцільним використання на занятті прислів'їв, приказок, фразеологізмів, щоб, з одного боку, допомогти дітям глибше усвідомити ідею казки, а з іншого, показати, як найбільш вдало, точно і коротко можна висловити головну думку твору, які влучні, образні народні вислови.
Глибше зрозуміти, краще запам'ятати казку допомагає використання методу моделювання, різні види якого підходять для дітей будь-якого віку, модель кольорова, модель за розміром, за формою, зображувальна модель. Моделювання казки часто переростає у цікаву гру, де проживання казкових дій відбувається у внутрішньому плані.
Почуття, переживання, викликані казковими образами, діти висловлюють, проявляють у творчій грі, театралізаціях, малюванні за мотивами казкового сюжету або в інших видах продуктивної діяльності.
Серія занять «Чарівна музика слова»
Мета цих занять — виховувати художньо-естетичне сприйняття образної сутності, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття виразності мовних засобів, що надають особливої яскравої наочності картинам вірша.
Особливу увагу вихователь має приділяти ліричній атмосфері заняття. Такі заняття поєднують музику, живопис, літературу. Центральною ланкою цього поєднання є мистецтво слова. Тому бажано, щоб поетичні образи віршованого тексту знайшли своєрідне відображення в репродукціях картин, слуханні музичних творів, дитячих малюнках.
Виконання творчих завдань ліричного напряму, розігрування психологічних емоційно яскравих етюдів, добір ілюстрацій, малювання за темою, творча розповідь — все це допоможе дітям глибше відчути ідею і характер вірша, приверне увагу дітей до високої поезії.
«Слухаю, уявляю, малюю» з використанням поетичних творів
Вихователь намагається організувати роботу з розвитку мовлення так, щоб допомогти дітям через сприймання виразних мовних образів вірша відчути, відтворити яскраву мальовничу картину природи. Більш виразно передати слово допоможе малюнок. Через малюнок дитина здатна глибше відчути образність художнього слова, а в цілому цей вид роботи сприяє розвитку поетичного слуху, естетичного смаку дошкільнят.
Учасників заняття має бути не більше чотирьох. Ефективна також індивідуальна форма проведення занять. Методика така: спочатку вихователь заохочує дитину послухати вірш, обговорює його образний зміст, разом з малюком милується красою слова, пропонує намалювати те, що дитина уявила собі під час слухання. На перших етапах навчання вихователь радить, що можна відобразити в малюнку, потім малюк сам знаходить відповідні засоби вираження своїх почуттів, уявлень, емоційного стану.
Використання віршів-забавлянок у роботі з дітьми
Жартівливі вірші, вірші-роздуми допомагають розвинути виразність, точність, влучність мовлення дітей, а також сприяють становленню поетичного смаку, виховують інтерес до краси художнього слова. Завдяки жартівливій цікавій ситуації діти сприймають їх залюбки, весело, як гру, поетичні жарти. Вони є пропедевтикою сприймання та усвідомлення дітьми народної сміхової культури.
Мовотворчі літературні ігри «Казки-розповіданки»
Ця форма використання літературних творів сприяє розвитку мовотворчих здібностей. Вихователь, враховуючи наявність елементарних літературних уявлень та мовленнєвий досвід дітей, пропонує їм скласти казку за віршем або оповіданням з використанням опорних слів тощо.
Творча розповідь за мотивами знайомих казок, оповідань — це теж гарний стимул розвитку мовотворчих здібностей. Глибокий вплив художнього твору на емоційно-чуттєву сферу дитини, поява яскравих уявлень народжують нові образи, дитина проявляє цілком природні бажання «пограти з героями улюбленого твору на вербальному рівні.
Мовотворча діяльність дітей може доповнюватися малюванням за темою твору чи режисерською або авторською грою з іграшками.
Гарним стимулом при складанні дитиною самостійного твору може бути сумісне мовлення (вихователь починає, а дитина продовжує речення). Цей прийом доцільно використовувати в молодшому віці, коли у дітей ще нерозвинена навичка побудови зв'язного висловлювання Ефективні прийоми — підказки, спонукання, доповнення. Сам вихователь повинен мати в запасі кілька готових можливих варіантів розвитку сюжету, щоб підтримати дитину в складний момент.
Творча розповідь за мотивами знайомих казок
Літературні ігри цього типу можуть бути складовою частиною занять з художньої літератури, а можуть проводитись окремо, як мовленнєві заняття на літературному матеріалі. В них може брати участь невеличка група дітей, щоб кожна дитина мала можливість проявити свою ініціативу, творчу активність, бути почутою.
Творча розповідь за темою, запропонованою вихователем
В обговоренні беруть участь усі бажаючі, висловлюючи свої пропозиції щодо продовження сюжету, потім вибирається найкращий варіант. Так поступово діти складають колективну історію, далі кожен може проілюструвати казку, домислити остаточно свій варіант, розповісти його товаришам, вихователю, батькам.
Важливим методом, що допомагає вихователю разом з дітьми поглиблено працювати над мовною специфікою українських літературних творів, ми вважаємо порівняння двох текстів, близьких за ідеєю, змістом.
Протягом року вихователь добирає п'ять-шість пар таких творів Так, у різних народів є казки, схожі за сюжетом, характером і діями героїв. Наприклад, українська казка «Казочка про Коржика», російська «Колобок» та норвезька «Пиріг»; українська казка «Рукавичка», російська «Теремок» або казка В.Біанки «Теремок»; українська казка «Золотий черевичок» і казка Ш.Перро «Попелюшка»; українська казка «Кобиляча голова» і російська «Морозко».
Один із двох творів добре знайомий дітям, з іншим вони знайомляться на занятті. Отже, визначальним моментом цих занять є порівняння двох текстів і спостереження за їх мовленнєвими особливостями.
Ознайомлення дітей з малими фольклорними формами, жанрами
У процесі роботи з художньою літературою вихователь використовує малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки, примовлянки, фразеологізми, загадки тощо. Частіше їх підбирають за тематичним принципом для найбільш вдалої характеристики образів героїв, точного висловлення головної думки твору.
Такі заняття планують раз у квартал для всіх вікових груп. Вони не мають чіткої структури. Заняття складається з кількох частин, кожна з яких присвячена певному жанру. Наприклад, структура заняття в середній групі містить три частини: 1 — загадки, 2 — чистомовки, 3 — колискові.
Малюкам потрібно показати яскравість, точність, влучність фольклору: вчити виділяти в тексті засоби художньої виразності: епітети, порівняння, іронію, доцільно використовувати їх у власних висловлюваннях.